Я свою кров розлив по твоїй кровi .I мої руки просять холод до тепла.Ти кажеш небо знає всi грiхи i муки,А я нi разу не пiдходив близько так.Я рiжу шкiру вона мене стискає,Я маю голод на то шо є в землi,Але я бачу шо мене вже тут немає I не збираюся назад
це зима.У МОЇ ДОЛОНІ ВПАЛА,БІЛОСНІЖНА КАЗКОВА МИТЬ,ЩОБ СНІЖИНКА НЕ РОЗТАЛА ,Я ПУСТИЛА НЕХАЙ ЛЕТИТЬ,ПРИСПІВ:ЦЕ ЗИМА , ЦЕ ЗИМА , ЦЕ КАЗКОВА ЗИМА,ДОТОРКНУЛАСЯ МРІЙ МОЇХ,ВСЕ НАВКОЛО ЧАРУЄ,ЧАРУЄ ВОНА,ПЕРЕТВОРЮЄ В БІЛИЙ СНІГ.А МОЇ РУМ ЯНІ ЩОКИ ВЖЕ ЩИПАЄ МОРОЗЕЦ